Пятница, 29.03.2024, 17:29
Приветствую Вас Гость | RSS

Княжий двір

Ідея взаємного захисту

У кам´яному віці, в епосі мезоліту (10-8 тис. до н.е) шлюб ще був груповим (Чмихов, 2001). Люди жили стадом,  разом полювали, займалися збиральництвом, разом жили в печерах. Мислителі того часу мали «цивілізаційне» завдання: здійснити «неолітичну революцію», тобто, перейти на суттєво новий арійський спосіб життя: жити не лише тим, що плодить Природа, але власною творчою працею рук та розуму творити засоби для життя. Для цього треба було вести осіле, відтворююче господарство. Трудову основу  такої творчої діяльності могла створити лише стабільна, парна, тобто, нерозлучна сім´я. Тому основною «ідеологічною» проблемою мислителів того часу було впровадження у свідомість первісних людей закону парної сім´ї. Важливість цієї проблеми у той час підкреслюється тим, що у розкритому тоді астрономами законі універсального колообігу Всесвіту перше сузір´я у зодіаку було назване тодішніми мудрецями – «Близнюки».

За санскритом слово «близнюк» перекладається як «той, що має захист» (В. Кобилюх, 2001). Отже, у слові «близнюки» закладена ідея пари, двох осіб, що взаємно готові захистити одне одну. Враховуючи, що сузір´я Близнюків було головним у зодіаку у 6600-4400 рр. до н.е.; то очевидно, що саме з того часу стала втілюватись у прапредків ідея взаємозахищеної шлюбної пари, котра у сьогоднішні дні є законом побудови кровної родини, основи роду. Вже тоді цей захист розумівся значно ширше. Це побратимство, кумівство, батьківська і синівська опіки, весільні подруги – «дружки». З нашої історії відома скріплена кров´ю бойова дружба побратимів – двох козаків, кожний з яких носив в одному вусі навічно вковане золоте кільце – знак побратима – «близнюка». З тих давніх часів існує звичай обмінюватись шлюбними перстенцями-близнюками.

Символом пари є цифра «два». За санскритом слово «дві» означає «твій, твоя», котре «другим», тобто вказівним пальцем підтверджується як приналежність: твоя жінка, твоя сестра, твій побратим, твій «захист», твій близнюк (Красуский, 1991, с. 12).

На Гуцульщині ідея пари втілена також у парноз´єднаному посуді під назвою «близнята» (рис. 12.36). Посуд такий, очевидно, використовувався у дохристиянські часи для шлюбного обряду, ритуал якого в народі вже забувся. Характерно, що такий посуд етнографи знаходять повсюдно на Україні. А археологи Трипілля у кожній хаті виявили артефакт – з´єднані парно керамічні «близнюки», котрі не мають денець. Тому і дали їм назву «біноклі» (Рис.12.37).

В архіві Кам´яної Могили біля Мелітополя є петрогліфи, так звані «супряги богів». Очевидно, це є символ «близнят» – пари биків. «Так плугові воли дружньо ідуть смугою і землі глибину розділяють» (Гомер, Іл. ХІІІ., 704-707). Можливо, з тих давніх часів «супружжям» стали називати подружню пару, що разом творчо працює, супружно додаючи собі взаємно сил.

Про силу пари-близнюків говорить зміст карпатської легенди, що існує у пам´яті старожилів села Яблуниці. Вона, очевидно, виникла у ті давні часи, коли існуюча там гора Горішків була місцем рахманського прославляння населенням навколишніх сіл дохристиянських богів, зокрема, бога гір – Горішка.

Було у ту прадавнину так, що зі сторони півдня (теперішній Рахів), куди спрямована течія ріки Чорної Тиси, нападали на місцеве населення дикі вороги – людолови. Страшну біду діяли вони людям: вбивали, грабували, насилували, знущались, забирали у рабство. Тоді двоє близнят – брат Петро і сестра його – Близниця просили Бога, щоб дав їм силу захистити рідний край від цього лиха. Бог відповів: якщо разом, вдвох стаєте до захисту, то будете нездоланними. Тому я здійсню вашу волю! І дійсно, вороги не стали більше появлятись у нашому краю. Утішені цим люди вийшли на гору Горішків, щоб, розклавши там жертовний вогонь, подякувати Богу за благодать миру. І їм тут відкрилось диво. Вони поглянули у сторону півдня і побачили, що той простір звідки сунули у край вороги став перегородженим високими, непрохідними гірськими хребтами. Ці хребти доходять до ріки Тиси і стрімко обриваються над її берегами. Тому течія ріки ледве і стрімко протискається у вузькому їх проломі. З лівої сторони Тиси вони побачили високий гірський хребет, що за профілем нагадує лежаче тіло близнюка Петра, котрий переможно з вдячністю Богу дивиться у небо. Його головою є вершина гори Петрос. А з правої сторони видно профіль лежачого тіла сестри - гори Близниці, що також гордо дивиться у небо вершиною гори Стіг. З тих давніх часів живе у мирній творчій праці народ Гуцулії, бо до сьогодні легендарно захищають його від загарбників брат і сестра – «близнюки», що втілились у непрохідні для ворогів стрімкі і високі два гірські хребти.




Повернутися до ЗМІСТУ

Форма входа
Княжий Двір

78500, Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул. Грушевського 34/2.
(067) 2602262
(095) 9391514
knyazhyi-dvir@ukr.net
Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031


Архив записей
Погода
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0