Орографія території м.Яремча знаходиться в прямій залежності від структурно-літологічних зон. Виділяється ряд хребтів. Найбільш підвищена частина території – Чорногірська гірська група з найвищою вершиною Українських Карпат – г. Говерлою (2061 м). Серед інших вершин Чорногірської групи, які розміщуються в південно-східному напрямку від г. Говерла слід назвати гору Брескул (1911.5 м), Пожижевську (1822.2 м), Данциж (1855.7 м), Туркул (1933.2 м), Ребра (2001 м), Мунчель (1998 м), Дземброня (1877 м), Піп-Іван або Чорна гора (2022 м). По ним проходить Головний Карпатський водорозділ. Північніше від нього прослідковуються ще чотири паралельних один-одному середньогірських хребти, витягнутих з північного заходу на південний схід, розчленованих поперечними долинами притоків Прута і Чорного Черемоша.
Перший з них прослідковується в басейні Прута по вершинах Вел. Кознєска (1573.4 м), Мала (1452 м), Маришевська велика (1352.1 м) і в басейні Чорного Черемоша – Смотрич (1898 м), Стайки (1743 м), Явірник (1373 м). Другий хребет невисокий, сильно порізаний поперечними долинами протягнувся по вершинах Хеде (1325.2 м), Мариш (1352.1 м). Третій з них слабо розчленований і добре прослідковується по вершинам Піп-Бірдо (1388.1 м), Кукол (1540.1 м), Озірний (1323 м). Закінчує Чорногірську гірську групу хребет по вершинах Кичера (1225 м), Гостра Клива (1226 м), а за межами парку Костриця (1386 м), Кострич (1344 м) та інші.
Значна частина території Яремчанського регіону між хребтами Чорногори і середньовисокими Скибовими Горганами приурочена до середньої частини Ворохта-Путильського низькогір'я. Тут гірські хребти слабовиражені і простягаються в різних напрямках, вони короткі і являються водорозділами між багаточисельними струмками-притоками р. Прут. В місцях де долина співпадає з заляганням моноклінальних структур, в руслі Прута характерні поздовжні пороги.
Північну частину м.Яремча займають витягнуті з північного заходу на південний схід середньогірські хребти Скибових Горган. Всі хребти Горган в значній мірі розчленовані річкою Прут і її притоками. Самий південний із них фіксується г. Магура і г. Ребровач. Далі на північ прослідковується хребет з вершинами Малий Горган, Синяк (1665.2 м), Хом'як (1542.1 м), Гребля (1251.7 м), Гребінь (1043 м). Третій хребет прослідковується по вершинах Явірник (1431.9 м), Круглоявірник (1221.6 м), Ліснів (1256.9 м), Куніклива (1262 м). У пригребневій частині хребта Явірник утворились кам'яні розсипи через ямненські пісковики. Північно-східні схили дуже круті (35-45о); часто утворюють обвальні стінки. Гори височать у північно-східному напрямку, їх схили розчленовані долинами потоків Чепелів, Багрівець, Явірник, з обривистими берегами. Через інтенсивне зливання, на схилах переважають яри, ритвини та промивини, які подекуди вкриті валунами та щебнем.
Північно-східний інтенсивно-змитий схил розчленований лівими притоками ріки Прутець Чемигівський і має крутизну 25-35о. Басейн Прутця Чемигівського з півдня та південного сходу на захід перетинає зона твердих ямненських пісковиків з масивними куполоподібними вершинами з кам'яними розсипами, скельними та обвально-осипними ділянками. В цій групі вирізняються вершини Шекелівка (1284 м), Малі Погари (1076.6 м) та Горган (1049.1 м).
Терасовий комплекс ріки Прут та її притоків відображають специфічні особливості геолого-геоморфологічної будови. Глибина врізу зменшується від 600-1000 м (в районі смт. Ворохта) до 500-600 (в районі м. Яремча). Долина ріки то звужується в урочищах Женець, Дрибка, то розширюється поблизу смт. Ворохта, с. Микуличин, м.Яремча.
В розширеннях простежується комплекс терас з двох рівнів заплави, та 17 надзаплавних терас.
Повернутися до ЗМІСТУ
Перший з них прослідковується в басейні Прута по вершинах Вел. Кознєска (1573.4 м), Мала (1452 м), Маришевська велика (1352.1 м) і в басейні Чорного Черемоша – Смотрич (1898 м), Стайки (1743 м), Явірник (1373 м). Другий хребет невисокий, сильно порізаний поперечними долинами протягнувся по вершинах Хеде (1325.2 м), Мариш (1352.1 м). Третій з них слабо розчленований і добре прослідковується по вершинам Піп-Бірдо (1388.1 м), Кукол (1540.1 м), Озірний (1323 м). Закінчує Чорногірську гірську групу хребет по вершинах Кичера (1225 м), Гостра Клива (1226 м), а за межами парку Костриця (1386 м), Кострич (1344 м) та інші.
Значна частина території Яремчанського регіону між хребтами Чорногори і середньовисокими Скибовими Горганами приурочена до середньої частини Ворохта-Путильського низькогір'я. Тут гірські хребти слабовиражені і простягаються в різних напрямках, вони короткі і являються водорозділами між багаточисельними струмками-притоками р. Прут. В місцях де долина співпадає з заляганням моноклінальних структур, в руслі Прута характерні поздовжні пороги.
Північну частину м.Яремча займають витягнуті з північного заходу на південний схід середньогірські хребти Скибових Горган. Всі хребти Горган в значній мірі розчленовані річкою Прут і її притоками. Самий південний із них фіксується г. Магура і г. Ребровач. Далі на північ прослідковується хребет з вершинами Малий Горган, Синяк (1665.2 м), Хом'як (1542.1 м), Гребля (1251.7 м), Гребінь (1043 м). Третій хребет прослідковується по вершинах Явірник (1431.9 м), Круглоявірник (1221.6 м), Ліснів (1256.9 м), Куніклива (1262 м). У пригребневій частині хребта Явірник утворились кам'яні розсипи через ямненські пісковики. Північно-східні схили дуже круті (35-45о); часто утворюють обвальні стінки. Гори височать у північно-східному напрямку, їх схили розчленовані долинами потоків Чепелів, Багрівець, Явірник, з обривистими берегами. Через інтенсивне зливання, на схилах переважають яри, ритвини та промивини, які подекуди вкриті валунами та щебнем.
Північно-східний інтенсивно-змитий схил розчленований лівими притоками ріки Прутець Чемигівський і має крутизну 25-35о. Басейн Прутця Чемигівського з півдня та південного сходу на захід перетинає зона твердих ямненських пісковиків з масивними куполоподібними вершинами з кам'яними розсипами, скельними та обвально-осипними ділянками. В цій групі вирізняються вершини Шекелівка (1284 м), Малі Погари (1076.6 м) та Горган (1049.1 м).
Терасовий комплекс ріки Прут та її притоків відображають специфічні особливості геолого-геоморфологічної будови. Глибина врізу зменшується від 600-1000 м (в районі смт. Ворохта) до 500-600 (в районі м. Яремча). Долина ріки то звужується в урочищах Женець, Дрибка, то розширюється поблизу смт. Ворохта, с. Микуличин, м.Яремча.
В розширеннях простежується комплекс терас з двох рівнів заплави, та 17 надзаплавних терас.
Повернутися до ЗМІСТУ
