Рослиннний покрив (фітосфера)

Згідно з фізико-географічним районуванням України територія Яремчанщини входить до трьох фізико-географічних районів, які належить до трьох фізико-географічних областей: району Скибових (Зовнішніх) Горган області Зовнішніх Карпат, району Ворохта-Путильського низькогір'я Водороздільно-Верховинської області, Свидовецько-Чорногірського району Полонинсько-Чорногірської області.
За геоботанічним районуванням України територія парку входить до чотирьох геоботанічних районів, які належать до трьох геоботанічних округів:
Суходільсько-Яремчанський район смереково-ялицево-букових пригорганських лісів Карпатського (Рахівсько-Турківсько-Берегометського) геоботанічного округу букових лісів (північна частина парку);
Горганський район смерекових лісів у поєднанні з кам'янистими розсипами і заростями гірської сосни Гірськокарпатського (Вишківсько-Гринявського) округу смерекових лісів;
Чорногірсько-Мармароський район смерекових лісів у поєднанні з заростями сланких чагарників і фрагментами субальпійських лук Гірськокарпатського округу смерекових лісів;
Покутсько-Мармароський район сланких чагарників, субальпійських та альпійських сланких чагарників і полонин.
Рослинний покрив досліджуваної території є гетерогенним. У сучасному рослинному покриві зміни спостерігаються у гірськососнових та зеленовільхових угрупованнях. Корінні фітоценози збереглися на 48% площі, решта території зайнята вторинними лучними угрупованнями. В смерекових лісах корінні дерево стани збереглися в межах 90%. Решта трансформовані в вторинні луки.
В цілому, фітосфера м.Яремча є репрезентативною для даної частини Українських Карпат, відзначається значною різноманітністю і природною цінністю.
Флора судинних рослин Яремчанщини нараховує більше 1000 видів, що становить 54,9% всієї флори Українських Карпат (Природа Карпатського ..., 1993). Близько 50 видів є карпатськими ендеміками. Серед них – загальнокарпатські ендеміки (Symphytum cordatum, Salix retusa, Euphorbia carpatica, Sedum carpaticum та ін), східнокарпатські (Gentiana laciniata, Phyteuma tetramerum, Silene dubia, Aconitum paniculatum), ендеміки східних і південних Карпат – Phyteuma vagneri, Primula poloninensis, Festuca porcii, Poa deylii та ін.). У флорі парку чимало реліктових видів, насамперед у групі арктоальпійських та альпійських видів, де представлені гляціальні релікти, такі як Dryas octopetala, Salix herbacea, Loiseleuria procumbens, Oreochloa disticha, Saxifraga bryoides, Linnea borealis. Третинними реліктами є такі види широколистяних лісів як Mellitis melissophyllum (Mellitis carpatica), Atropa belladonna, Scopolia carniolica та деякі інші.
Раритетна компонента у флорі Яремчанщини дуже значна. Тут виявлено 80 види із Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 – з Червоного списку МСОП, 2 – з Додатку І Бернської ковенції.
Вивчення висотного розподілу рослинності має значення для фітогеографічної характеристики гірської системи. На території Яремчанщини виділено наступні рослинні ступені (РС):
Рослинний ступінь (РС) букових лісів розташований у передгір'ї і середньогір'ї, що знаходяться під впливом тепліших повітряних течій. Це помірна, гумідна кліматична смуга з сумою позитивних температур 1800 – 1400°. Корінні ліси цього РС добре збереглися у басейнах потоків Глеюватий і Прохідний. Часто після рубки букових лісів висаджували культури смереки, тому зараз первинні ліси не мають зонального поширення. Корінні типи лісу у даній формації – свіжі та вологі бучини з домішкою явора, клена гостролистого, в'яза гірського. У Яремчі на теплих схилах передгір'я зрідка трапляються грабові бучини.
РС ялицево-букових та буково-яли¬цевих лісів, сформований у тій самій кліматичній смузі, але з дещо меншою сумою температур. Корінні ліси такого складу поширені вище чистих бучин, а також у глибині гірських масивів у холоднішому кліматі (басейн потоку Кукулиха, басейн потоку Прутець Яблуницький). РС смереково-ялицево-букових лісів розташований у прохолодній і гумідній кліматичній смузі з сумою позитивних температур 1400-1800°. Корінні ліси цього РС збереглись у басейні потоку Женець та Лівий Кишенчик. У прохолодному кліматі життєвість бука знижується, створюються сприятливі умови для росту смереки, яка виступає основним співедифікатором у лісових ценозах. Панівні типи лісу - евтрофні й мезо-трофні смереково-ялицеві бучини.
РС смерекових лісів займає висоти від 1100-1200 (1250) до 1550 (1600) м. Це помірно холодна евгумідна кліматична смуга з сумою температур 1000-1400°, яка з висотою знижується. У цих екологічних умовах життєвість бука й ялиці незначна, тому смерека утворює зональні насадження клімаксового характеру. Тільки на родючих, збагачених на кальцій грунтах на південних теплих схилах до висоти 1200 м можуть траплятися мішані деревостани з буком. Різні форми господарського впливу на рослинний покрив протягом останніх трьох століть (спрощення ценотичної структури мішаних лісів внаслідок вибіркових рубок хвойних порід, скорочення площі букових і ялицевих лісів та збільшення площі смеречників, створення культур, що не відповідають типам лісорослинних умов, антропогенні пожежі, масовий випас у високогір'ї тощо) значно трансформували первинну висотну поясність рослинного покриву.
РС субальпійський сформований у межах висот 1550 (1600)-1850 м у холодній евгумідній кліматичній смузі з сумою температур 600-1000°. Тут поширені зарості сосни гірської, душекії зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки - щучники, костричники, біловусники. Субальпійські рослинні формації займають найбільшу площу в Чорногірському масиві парку.
РС альпійський розташований від висот 1850 до 2061 м в холодній евгумідній кліматичній смузі, але з сумою температур, меншою від 600°. Для неї характерні альпійські лучні фітоценози осоки вічнозеленої, сеслерії голубої, ситника трироздільного та пустищні чорницево-мохові, мохові й лишайникові формації.
Різні форми господарського впливу на рослинний покрив протягом останніх трьох століть значно трансформували первинну висотну поясність рослинного покриву.
Із 132 видів вищих судинних рослин Карпат, які занесені до ІІ видання Червоної книги України (1996), 80 – виявлені на території Яремчанщини.

Повернутися до ЗМІСТУ

Меню сайта