Вторник, 18.01.2022, 17:32
Приветствую Вас Гость | RSS

Княжий двір

Рельєф та сучасні екзогенні процеси

Територія м.Яремча відноситься до декількох геоморфологічних районів з різними типами рельєфу:
I.Середньогірський рельєф із слідами давнього зледеніння і реліктами давніх поверхонь вирівнювання на структурах Чорногірської зони. В межах даного рельєфу виділяються схили з переважанням льодовикової обробки і розчленовані схили з слідами моренної акумуляції.
II. Середньогірський сильно розчленований рельєф з реліктами поверхні вирівнювання на структурах Чорногірської зони. В межах даного рельєфу виділяється флювіальні форми, створені нерусловим стоком зі схилами площинного стоку і інтенсивного площинного змиву.
III. Ворохтянське низькогір'я. В межах даного рельєфу окрім таких самих  флювіальних форм виділяються гравітаційні форми у вигляді зсувів.
IV. Середньогірський рельєф з перевагою кам'яних розсипів на скибовій структурі (Горганський тип). В даному рельєфі широкий набір гравітаційних форм у вигляді схилів, обвально-осипного зносу і накопичень, осипного  накопичення, а також схилових кам'яних розсипів.
Загальними для всіх типів рельєфу являються флювіальні форми у вигляді комплексів низьких (1-II), середніх (III-V)  і високих (VI-VII) терас основних річкових долин, тальвегів гірських потоків з крутими ерозійними схилами, полого-випуклих гребневих вирівняних поверхонь, окремих куполовидних вершин і схилів делювіальних накопичень.
Незважаючи на геологічно молодий (альпійський) вік Українські Карпати відрізняються від споріднених гір плав¬ними контурами вершин і незначним розвитком скелястих схилів і гребенів тір. Такі особливості рельєфу пояснюються пануванням у складі Карпат по¬рівняно нестійких порід флішу (чергу¬вання пісковиків і глинистих сланців, що займають 86% площі). Це сприяло звітрюванню й руйнуванню гір у тривалі періоди денудації, яким підлягали Карпати, і зрештою, створенню своєрідної форми рельєфу відомих кар¬патських полонин.
За рельєфом територію м.Яремча можна поділити на 3 райони: район хребта Чорногора, одного з гірських масивів середньовисоких гір Полонинської тектонічної зони Карпат; район Ворохтянського низкогір'я — частини дав¬ньої Ясиня-Черемоської повздовжньої долини і район середньовисоких Горган — частини зовнішньої тектонічної (Скибової) зони. Долина Пру¬ту зв'язує всі три райони, кожний з яких характеризується різко вираженими індивідуальними рисами. Одночасно долина Пруту є самостійним геомор¬фологічним об'єктом. Чорногора — найвищий хребет Укра¬їнських Карпат, 6 її вершин досягають 2000 м, найвища серед них - Говерла (2061 м). Середня висота Чорногори - 1850 м, довжина хребта близь¬ко 30 км.
Екзогенні процеси
Існує ряд природних факторів, які обумовлюють селеві явища в Карпатах: висока розчленованість басейнів гірських рік, значне падіння русел, наявність крутих схилів, слабка денудаційна стійкість флішових товщ, значна потужність пухкого матеріалу на схилах, поширення безлісих площ, великий поверхневий стік. Для Свидовецько-Чорногірського типу морфологічної зональності схилів характерний такий поздовжній профіль гірських селенебезпечних потоків: у верхньому ярусі, де розміщений водозбір, переважають круті схили площинного змиву; середній і нижній яруси перетинають "канал селя", тут поширені переважно схили площинного змиву, обвально-осипні явища і конус виносу, який перекриває нижні тераси. Перевага в безлісному водозбірному басейні схилів площинного стоку сприяє під час зливових дощів раптовому зростанню водних мас і посиленню ерозії в каналі стоку. Схили площинного змиву та обвально-осипні процеси, які перетинають русло гірського потоку, живлять уламковим матеріалом струмок і посилюють селеві явища. Наслідком ерозійної діяльності ріки Прут (площинний змив, лінійна ерозія) є утворення великої кількості ерозійних борізд та збільшення яроутворюючої активності в басейні р.Прут.
У басейні гірського Пруту за період з 1900 по 1941 роки селеві прояви були відмічені 5 разів, з 1948 по 1964 - 7, а з 1964 по 1994 роки - 9 разів. Таке збільшення кількості селевих явищ було викликане, очевидно, інтенсивною вирубкою лісів упіслявоєнні роки. На території Карпатського національного природного парку 19 річок і потоків віднесені до категорії селенебезпечних. За опитуванням працівників КНПП в районі г. Говерли сходу селевих потоків не спостерігалось з 1969 р.
У процесі досліджень та розробок протиерозійних, протипаводкових, протисельових та інших заходів виділено три основні ерозійно-небезпечні градації ділянок. Найбільш небезпечні в ерозійному відношенні землі з крутизною схилів 17° і більше, середньо-небезпечні з крутизною схилів від 9° до 17° і потенційно небезпечні з крутизною схилів до 9°.



Повернутися до ЗМІСТУ


Форма входа
Княжий Двір

78500, Івано-Франківська обл., м.Яремче, вул. Грушевського 34/2.
(067) 2602262
(095) 9391514
knyazhyi-dvir@ukr.net
Календарь
«  Январь 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31


Архив записей
Погода
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0